Шопоголізм прийшов до нашої країни відносно непомітно і відносно недавно, але встигнув глибоко вкоренитися і пустити буйний цвіт, не зважаючи, навіть, на економічну кризу. Зайшовши до супермаркету за хлібом і пральним порошком, перед касою ми помічаємо, що взяли все ж більше, ніж ці два продукти споживання. Або, що ще гірше, у вільний час ідемо не до музею, театру чи хоча би просто в парк, а мандруємо по магазинах… Знайома ситуація? Отож-бо…
Психоаналітики називають це «конс’юмеризмом» (від англійського «to consume» – «споживати»). З однієї сторони, здавалось би все гаразд: біологічні та фізіологічні потреби людини забезпечені – вона сита, не відчуває спраги, має дах над головою; але з іншої – все ще не відчуває задоволеності та не знаходить згоди із собою. Пригнічена особа має всередині себе щось схоже на вакуум, відчуває ніби вона паралізована, ніби їй не вистачає чогось, необхідного для дії, чогось, що приведе її в рух. Якщо вона споживе щось, відчуття паралічу та слабкості тимчасово полишить її і дозволить відчути – я є чимось, я маю щось всередині і я не повний нуль. Вона наповнює себе чим завгодно, щоб витіснити свою внутрішню порожнечу.
«Релігія Великої Льодяникової Гори»
5 ноября 2009 7:03, rakyl:
Оставить комментарий